Автолегенды СРСР №13

Назва: ГАЗ-13 «Чайку»
Автор: не зазначений
Видавництво: Де Агостини
Рік: 2009
Сторінок : 16
Формат: DJVU / PDF
Розмір: 3,8 Mб / 13.7 Mб
Якість: гарне
Серія або Випуск: Автолегенды СРСР
Мова: російський

Автопарк радянського періоду: ГАЗ-13 «Чайку».
Колекція «Де Агостини» «Автолегенды СРСР» присвячена наиболеее популярним вітчизняним автомобілям. На сторінках видання Ви познайомитеся з історією вітчизняного автомобілебудування, довідаєтеся, як створювалися наші машини, побачите архівні фотографії моделей-аналогів інших країн, прочитаєте про розробки провідних автомобільних конструкторів
[/b]«Чайку»[/b] - модель автомобілів Горьковского автозаводу, один з деяких радянських автомобілів представницького класу. Розроблена в 1957 році на заміну застарілому на той час автомобілю М-12 «ЗИМ». Стиль дизайну цієї машини пов'язаний з модою кінця 1950-х років на аерокосмічну тему. У дизайні явно видні риси реактивних лайнерів і космічних кораблів.
«Чайку» була нестандартної як по дизайну, так і по достаткові технічних нововведень. Більшість конструктивних розв'язків цієї машини були новинками у вітчизнянім автомобілебудуванні. Двигун автомобіля обсягом 5,5 літра й потужністю 195 л.с. був верхнеклапанный дворядний і мав V-Образне розташування циліндрів. Навіть повністю навантажена машина легко розганяла до 160 км/ч. Робочу суміш готовив чотирикамерний карбюратор. Заводські конструктори застосували зовсім нові агрегати - автоматичну коробку передач, гідропідсилювач рульового керування, вакуумний підсилювач гальм. По кількості технічних новинок автомобіль перевершив усі попередні вітчизняні моделі. У просторому й комфортабельному салоні ГАЗ-13 вільно розміщалися сім людей. Ефективна система опалення рівномірно обігрівала все пасажирське приміщення. «Бардачок» поруч із щитком приладів, попільниці й электроприкуриватели, радіоприймач із автоматичним настроюванням і додатковим динаміком для задніх пасажирів, кнопкове керування підйомом антени й шибками забезпечували додаткові зручності для пасажирів. На «Чайках» їздили глави міністерств і відомств, перші секретарі республіканських компартій, посли СРСР у закордонних країнах. Дуже багато машин ГАЗ-13 обслуговувало московський дипкорпус. Випадок, коли новий автомобіль попадав у приватні руки, можна перерахувати по пальцях. Так, наприклад, у подарунок від Н. С. Хрущева «Чайку» одержали Михайло Шолохов, Галина Уланова й Фідель Кастро. Отслужившие своє століття в міністерствах автомобілі передавалися в «Інтурист», палаци одружень і Загсы. Щорічно виготовлялося приблизно по 150 «Чайок», а за весь час випущено 3179 таких автомобілів, включаючи 20 універсалів і 7-8 кабріолетів. Усі машини були чорного кольору, за винятком однієї білої «Чайки», подарованій Валентині Терешковій. Поряд з базовою моделлю, що мала кузов седан, невеликими партіями випускалися лімузин ГАЗ-13А (відрізняється внутрішньою перегородкою), кабріолет ГАЗ-13Б и медичний універсал ГАЗ-13С, що збирався на заводі РАФ. Автомобіль випускався 22 року. Незважаючи на те, що в 1977 році ГАЗ почав виробництво «Чайки» другого покоління ГАЗ-14, виробництво ГАЗ-13 тривало до 1981 року. Дизайн і конструкція «Чайки» були відзначені Гран-Прі в 1958 році на Всесвітній виставці Вбрюсселе.
DJVU:



PDF: